Головна

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

 м. Запоріжжя, вулиця Чарівна, буд. 117-А

       засоби телефонного зв'язку в суді відсутні

Шановні громадяни – відвідувачі суду!

       Вітаємо Вас на  офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, на сторінках якого ми пропонуємо інформацію, яка буде Вам корисна.

            Загальна кількість працівників: апарат суду – 51 чоловік, суддів – 14, в тому числі голова і заступник голови суду.

            Народний суд Шевченківського району м. Запоріжжя розпочав свою діяльність на підставі наказу голови Запорізького обласного суду № 21 від 14 лютого 1963 року на виконання Постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 30 січня 1963 року та наказу Міністерства юстиції УРСР від 07 лютого 1963 року № 3-д у був у веденні Запорізького обласного суду, який находився у веденні Верховного Суду УРСР.

            Постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30 січня 1963 року встановлена кількість народних суддів народного суду Шевченківського району м. Запоріжжя , яка дорівнювала - 4 судді.

            Згідно протоколу № 2 засідання виконавчого комітету Шевченківської районної Ради депутатів трудящих від 28 березня 1963 року головою народного суду Шевченківського району м. Запоріжжя затверджений – Бєлоусов Іван Іванович.

            01 січня 1971 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 06 жовтня 1070 року № 611 «Про утворення Міністерства юстиції УРСР» та на підставі Рішення Виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 23 жовтня 1970 року № 585 був утворений відділ юстиції  Виконкому Запорізької обласної Ради депутатів трудящих, до ведення якої були передані районні та міські народні суди, в тому числі і народний суд Шевченківського району м. Запоріжжя.

            Відповідно до положень ст.21 Закону України «Про судоустрій Української РСР» № 2022-X від 05.06.1981 районний (міський) народний суд утворюється в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті.

            Декларація про державний суверенітет України, прийнята 16.07.1990 року, проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах, розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади найважливішим принципом існування України як правової держави. Під судовою владою слід розуміти систему незалежних судів, які в порядку, визначеному законом, здійснюють  правосуддя. Суди  мають владні повноваження для відновлення порушеного права і справедливості. Судова влада здійснюється тільки судом  і на основі закону. Всі органи, які виконували деякі судові  функції, скасовуються.

            Постановою Верховної Ради України від 28.04.1992 року № 2296-XII схвалено в основному Концепцію судово-правової  реформи в Україні пунктом 2 якої доручено  Кабінету Міністрів  України,  Комісії Верховної Ради України у питаннях  законодавства  і  законності, Верховному Суду України протягом 1992 року підготувати і подати на розгляд Верховної  Ради України проекти законів про судоустрій та адвокатуру, про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального і Цивільно-процесуального кодексів України щодо одноособового судового розгляду кримінальних і цивільних  справ,  про  судову  перевірку  законності  арешту або утримання під арештом громадянина, забезпечення підозрюваному і обвинуваченому права на захист. Продовжити інтенсивну роботу по підготовці Кримінально-процесуального,  Цивільно-процесуального, Кримінального, Цивільного кодексів України, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кодексу законів про працю, Господарського (торгового) кодексу України. Підготувати пропозиції про створення при Верховній Раді України Інституту законодавства і правової реформи.

            Головною метою реформи і формування незалежної судової влади Концепцією визначено перебудову судової системи, створення нового законодавства, вдосконалення форм судочинства. У ході реформи визнано за необхідне гарантувати самостійність і незалежність судових органів від впливу законодавчої і виконавчої влади шляхом ефективного розмежування повноважень; реалізувати демократичні ідеї правосуддя, вироблені світовою практикою і наукою; створити систему законодавства про судоустрій; поступово здійснити спеціалізацію судів; максимально наблизити суди до населення; гарантувати право громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом.

            Концепція як програмний документ відіграла важливу роль, хоч реальні заходи щодо судової реформи суттєво відрізнялися від передбачених. За період від схвалення Концепції до прийняття Конституції України налагоджено роботу спеціалізованих арбітражних судів, на законодавчому рівні визначено статус суддів, систему і повноваження кваліфікаційних комісій суддів, запроваджено суддівське самоврядування, врегульовано порядок оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності адміністративних органів, а також порядок відшкодування шкоди, заподіяної органами розслідування, прокуратурою і судом.

            Серед основних законів, ухвалених на цьому етапі, Закони «Про Конституційний Суд України» 1992 року (не діяв),«Про статус суддів» 1992 року, «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» 1993 року (чинний досі), «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України» 1994 року, «Про органи суддівського самоврядування» 1994 року,«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» 1994 року (чинний досі).

            Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2465-XII «Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР", Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української РСР", введені в дію Закон України "Про внесення змін і  доповнень до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР", Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української РСР" з моменту його опублікування (п.1) та утворені на базі існуючих районних (міських) народних судів міжрайонні (окружні) суди (п. 2)

            Відповідно до  пункту 13 статті 24 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою  України  "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової  Конституції України", Указом Президента України № 76 від 22.01.1996 року «Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України», затверджена мережа та кількісний склад суддів районних (міських) судів України, згідно якого до мережі судів Запорізької області віднесений Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з кількісним складом суддів – 11 (п. 29 розділу Запорізька область).

            28 червня 1996 року прийнята Конституція України, яка закріпила розподіл державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову.

            Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про судоустрій України» № 2531-III від 21.06.2001, місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом. У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.

             Указом Президента України № 641/2001 від 20.08.2001 року, відповідно до пункту 23 статті 106 Конституції України, затверджено Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України, відповідно до якого до складу місцевих судів України увійшов Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, з кількісним складом суддів – 13 (п. 29 розділу Запорізька область).

             п.1 ч.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» № 3018-III від 07.02.2002, після набрання чинності цим Законом, районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові  суди  гарнізонів продовжують діяти як місцеві  загальні суди і здійснюють судочинство у кримінальних і цивільних справах, а також у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, віднесених процесуальним законом до їх підсудності, у встановленому законом порядку, до введення в дію відповідних процесуальних законів, якими встановлюється новий порядок судочинства, відповідно до цього Закону.

            Указом Президента України № 591/2011 від 20.05.2011, визнано таким, що втратив чинність Указ № 641/2001 від 20.08.2001 року та затверджені мережі місцевих загальних та апеляційних судів, відповідно до якого до мережі місцевих загальних судів входить Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (п. 27 «Запорізька область»).

            Положення статті 125 Конституції України визначають, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

            Статтею 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016  визначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом. Проект закону про утворення, реорганізацію чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

             Указом Президента України № 449/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ліквідовано та утворено  Перший окружний суд міста Запоріжжя – у Заводському та Шевченківському районах міста Запоріжжя із місцезнаходженням у місті Запоріжжі (п.п. 20 пункту 2).

             Абз. 1 ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016  , визначає у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

            Наразі, новоутворений Указом Президента України № 449/2017 від 29.12.2017 року Перший окружний суд міста Запоріжжя – у Заводському та Шевченківському районах міста Запоріжжя із місцезнаходженням у місті Запоріжжі, - свою діяльність не розпочав, а тому забезпечення правосуддя на території Шевченківського районного суду м. Запоріжжя здійснює Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

            У різні часи діяльності суду посаду голови суду займали – Бєлоусов Іван Іванович (1963-1982 роки), Калиновський Василь Іванович (1982-1987 роки), Жовниренко Ігор Юрійович (1987-1988 роки), Іллічов Петро Миколайович (1988-1990 роки), Попов Олександр Іванович (1990-2000 роки)

            Указом Президента України від 13 квітня 2001 року № 257 « Про призначення голів, заступників голів судів, звільнення голови суду, переведення суддів» на посаду голови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя призначений Бочарников Сергій Олегович, який очолював суд до 2005 року.

            Наказом голови Державної судової адміністрації України № 168 від 08.05.2003 року « Про утворення мережі модельних судів» та № 683 від 12.12.2003 року « Про затвердження переліку модельних судів» Шевченківський районний суд м. Запоріжжя  визнаний модельним судом.

            Указом Президента України від 07 жовтня 2004 року « Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста» за вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, захист конституційних прав і свобод громадян, високий професіоналізм Бочарникову Сергію Олеговичу присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України».  

            Указом Президента України від 16 травня 2006 року № 399 «Про призначення голови та заступника голови апеляційних загальних судів, голів та заступників голів місцевих загальних судів, заступника голів військових місцевих судів» головою суду призначена Жупанова Ірина Борисівна.         

            Рішенням зборів суддів № 8 від 10.04.2017 року головою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю Жупанову Ірину Борисівну строком на 3 (три) роки - з 14 квітня 2017 року по 13 квітня 2020 року.

            Рішенням зборів суддів № 3 від 27.02.2019 року заступником голови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю Зарютіна Павла Вікторовича строком на 3 (три) роки - з 27 лютого 2019 року по 26 лютого 2022 року

            Рішенням зборів суддів № 3/1 від 20.09.2021 року головою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю  Галущенко Юлію Андріївну строком на 3 (три) роки з 20 вересня 2021 року по 19 вересня 2024 року.

            Рішенням зборів суддів № 11/1 від 09.09.2024 року головою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю  Галущенко Юлію Андріївну строком на 3 (три) роки з 20 вересня 2024 року по 19 вересня 2027 року.

            Рішенням зборів суддів № 2/1 від 26.01.2022 року заступником голови  Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю  Щасливу Олену Володимирівну строком на 3 (три) роки - з 27 лютого 2022 року по 26 лютого 2025 року.

            Рішенням зборів суддів № 12/1 від 08.10.2024 року заступником голови  Шевченківського районного суду м. Запоріжжя обрано суддю  Дмитрюк Оксану Вікторівну строком на 3 (три) роки - з 09 жовтня 2024 року по 08 жовтня 2027 року.

            До складу суду входять 14 суддів, в тому числі голова суду, заступник голови суду, та 54 працівника апарату суду.

            Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина,прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.